Pages in topic:   < [1 2 3 4] >
"Перлиста" рідна мова
Thread poster: Voloshka
Jarema
Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 09:35
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
Саме так Nov 25, 2009

Oleg Delendyk wrote:


Але читав на афішах 20-х років у львівському музеї. Проте мені казали, що деінде ще так говорять.


Деінде це можна прочитати в періодиці. Або в художній літературі. Слова ці застарілі. Так воно сталося. Я навіть не певен, що їх потрібно відновлювати. Різні мови вирішують це на власний розсуд. В світі існують і ногомет і пілка ножня і фудбал. Але дуже багато й футболів з невеличкими місцевими варіаціями.

Писати, що так ігри називаються на заході України - це помилка.


 
Uliana Didych
Uliana Didych  Identity Verified
Local time: 09:35
English to Ukrainian
+ ...
сітківка, кошиківка Nov 25, 2009

від старших людей ще можна почути. Але що далі, то рідше.

А ще у Львові часом ванну кімнату лазничкою називають. Теж все рідше, але дуже мені це слово подобається.


 
Ludwig Chekhovtsov
Ludwig Chekhovtsov  Identity Verified
Local time: 03:35
English to Russian
+ ...
"Чотири спальні, три лазнички ..." Nov 26, 2009

Uliana Didych wrote:
А ще у Львові часом ванну кімнату лазничкою називають. Теж все рідше, але дуже мені це слово подобається.


Я вам не скажу про всю Канаду, але в Торонто та його околицях в українських газетах та радіопередачах теж обов'язково вказують, скільки в хаті лазничок, коли її (хату) рекламують на продаж або внайми.


 
Vassyl Trylis
Vassyl Trylis  Identity Verified
Local time: 09:35
English to Russian
+ ...
"Різні мови вирішують це на власний розсуд" - ??? Nov 26, 2009

п. Яремо, цілком зрозуміло, що Ви мали на увазі.
Але ми тут - перекладачі, то нам належить копати глибше. Мови не вирішують, вирішують люди. І найцікавіше - який механізм вирішення? Не сходяться ж усі мовці на майдан, щоб проголосувати за "лазничку". Але й ніякий професор філо
... See more
п. Яремо, цілком зрозуміло, що Ви мали на увазі.
Але ми тут - перекладачі, то нам належить копати глибше. Мови не вирішують, вирішують люди. І найцікавіше - який механізм вирішення? Не сходяться ж усі мовці на майдан, щоб проголосувати за "лазничку". Але й ніякий професор філології не нав'яже свою навіть вдалу знахідку чи видумку, якщо вона не ляже носіям на душу. Частіше вдалу ін'єкцію роблять письменники, а в наш час - кіношники, а то й зовсім безграмотний, але інтенсивний рок-гурт.

Отже - яка роль перекладачів? Чи є їм місце там, де твориться й розвивається мова, чи мусять слухняно повторювати утверджене й жахатись "неперекладного"? Переді мною, наприклад, це питання дуже часто постає, і не завжди воно легке.
Collapse


 
Jarema
Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 09:35
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
Я давно про це хочу написати Nov 26, 2009

Vassyl Trylis wrote:

Отже - яка роль перекладачів? Чи є їм місце там, де твориться й розвивається мова, чи мусять слухняно повторювати утверджене й жахатись "неперекладного"? Переді мною, наприклад, це питання дуже часто постає, і не завжди воно легке.


Пане Василю, я сам розумію, що інколи мої дописи читати не дуже комфортно. Бо останнім часом я схиляюсь до занадто тезисних висловлювань. Без пояснення, що ж я мав на увазі. Майже без наведення аргументів. Тому я спробую написати про це більш розгорнуто. Трохи пізніше. Тим більше, що в голові в мене ця тематика вже владналася в досить струнку систему. Зараз мені елементарно бракує часу. А інколи і бажання дискутувати.


 
Oleksandr Kupriyanchuk
Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
United States
Member (2009)
Russian to English
+ ...
Бараки, кот(о)рі квасять – рабі Mar 6, 2010

Саме так пакетики й торбинки з насінням інколи досі підписують жіночки в селах на південному заході Київщини. На власні очі не раз бачив.

Звісно, подібним чином – твердо – вимовляють нібито пом’якшені «р» ще в кількох наших історичних областях (замість «трясти» – «трасти», замість «рясно» – «расно» тощо).

Ще раз ця наша музика, яку й не підробиш (але з наголосами):
«БаракИ, котОрі квАсять. РабІ».





[Edited at 2010-03-06 20:24 GMT]


 
Oleg Delendyk
Oleg Delendyk
Ukraine
Local time: 09:35
English to Russian
+ ...
Розтлумачте, будь ласка! Mar 6, 2010

Пробачте, будь ласка, нічого не зрозумів.
барак -- житлове приміщення, призначене для тимчасового користування?
рабі -- рабин?
Що саме пишуть на пакетиках?


 
Jarema
Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 09:35
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
Відповім для чистоти експерименту Mar 6, 2010

Oleg Delendyk wrote:

Пробачте, будь ласка, нічого не зрозумів.
барак -- житлове приміщення, призначене для тимчасового користування?
рабі -- рабин?
Що саме пишуть на пакетиках?


Рябі (червоні) буряки. Бо цукрові не квасять. Їх для їншої справи застосовують.
Згадайте, як червоні (рябі) буряки виглядяють на зріз.

[Edited at 2010-03-06 20:40 GMT]


 
Vassyl Trylis
Vassyl Trylis  Identity Verified
Local time: 09:35
English to Russian
+ ...
Це справді музика. Без аранжування. Mar 7, 2010

Alexander Kupriyanchuk wrote:

«БаракИ, котОрі квАсять. РабІ».


Свідчу: трохи далі, на півдні Черкащини (шевченків край) казали й досі кажуть так само, крім першого "а". Ніколи не чув "баракИ", а тільки "бураки" або "бораки".

(Там же кажуть Гумань, гоїрки, вИгорати город... Що й казати про гарбузи й горіхи.)

Думаєте, йдеться про випадковий і смішний хуторянський діалектизм?

Слово "буряк" прийшло з латини (чи в латину?): "Borrago officinalis". По всій Сх. Європі залишилося тверде "р" (і перше "о" збереглося). Нещасні емігранти ще й досі не можуть вимовити за совітськими правилами й мусять ламати язика: "бур'як".

Взагалі, "ря", "рю", "рь", здається, були немислимі в вимові центральних областей України ще сто років тому. Ряска, Рябко, рясно, кряче, господарю, цАрю... - все це вимовлялося без найменшого м'якшення. Пом'якшене р - явний вплив російської. Принаймні тенденція сьогоднішніх українців вимовляти "лікарЬ" і навіть "знахарЬ" має цілком прозору етимологію. (Як, до речі, й "жінкі" та "чоловікі").

Як кому, а мені жаль безконечно. Тверде "р" ріднило нас із Європою, давало мові присмак стійкості, визначеності, простоти. Сучасні "мовознавці" познаходили в минулих правописах безліч дурниць - і вперто їх реанімують. А такі явища як "борак" або "нїс" ігнорують. Повбивав би.

А от азійське "рє" в нашу мову так і не змогло влізти. Навіть в офіційну. Навіть у суржик (-Слава Україні! - В натурІ слава!-).


 
Jarema
Jarema  Identity Verified
Ukraine
Local time: 09:35
Member (2003)
German to Russian
+ ...

Moderator of this forum
Раніше Mar 7, 2010

навіть від корінних російськомовних харків'ян (старше покоління) часто можна було почути твердий звук "р". Типовий приклад - "рЄчка", замість "рЕчка" (російські слова).

 
Oleksandr Kupriyanchuk
Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
United States
Member (2009)
Russian to English
+ ...
БоракИ / борАчки Mar 7, 2010

А "бораки" там так само поширені, як "бараки" та "бураки" ("бараки", до речі, записані і в російських селах на Вінниччині, куди в радянські часи особливо полюбляли відправляти аспірантів і студентів філфаків вивчати тамтешній діялект).

У кількох областях записано прізви
... See more
А "бораки" там так само поширені, як "бараки" та "бураки" ("бараки", до речі, записані і в російських селах на Вінниччині, куди в радянські часи особливо полюбляли відправляти аспірантів і студентів філфаків вивчати тамтешній діялект).

У кількох областях записано прізвища Борак і Борачок. Спілкувався якось з містером Борачком в українському місті Сакраменто в Каліфорнійщині, а з мсьє Бораком (також із наших)) -- на поромі через Па-де-Калє. Та й президент Барак Хусейнович щось може нагадати...

Ще свідчення. У конторах колгоспів (чи то пак, на нові гроші, КСП або спілок фермерів) або в агрономів Київщини і Черкащини досі можна знайти ось такі таблички, що ставили на межах полів:
"Цукрові БУРАКИ. Стільки-то га. Сорт такий-то"

Ось вона, могутня сила живої мови! Чи реально з нею боротися? І чи варто?

Більше того, з усією відповідальністю заявляю: у нашій мові живуть ще й БОРАЧКИ (з наголосом на "А") -- буряки столові.

Так мудрий народ на рівні назв відрізняє маленькі "рабІ баракИ" від "бораків" великих -- цукрових і кормових. Це зазвичай можна почути лише на ринках та на городах. А шкода.


Реальна розмова двох жіночок у селі на Сквирщині:

-- Хведорко, а Ви вже вправилися викопать бараки?
-- Гай-гай, Хвросю, це лиш в тім році до цього празника вже була бораки викопала, а в цім тілько й встигла, що борАчки.
-- І гарні вродили борАчки?
-- Такі ж гарні та червоні, що тілечки тра Бога хвалить!

("Празник" - це, звісно, релігійне свято, як правило, першорядне, але може бути й щось менш важливе, наприклад, день якогось святого).

Це ж "ТРА ТІЛЕЧКИ" слухати...


Щоправда, борачки можуть стати "хибними друзями" брата перекладача.

"Борачки" болгарською -- це... борчині .










[Edited at 2010-03-08 06:51 GMT]
Collapse


 
Oleksandr Kupriyanchuk
Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
United States
Member (2009)
Russian to English
+ ...
А пішов би ти поза Гуманню! Mar 7, 2010

Із записаного безпосередньо у BIOS та на нульову доріжку підсвідомості в моєму дитинстві:

помірно лайливе раздратоване зауваження незгідливому родичу, невдалому залицяльникові або й малому бешкетникові:

"А щоб ти пішов ПОЗА ГУманню! / А пішов би ти поза Гуманн�
... See more
Із записаного безпосередньо у BIOS та на нульову доріжку підсвідомості в моєму дитинстві:

помірно лайливе раздратоване зауваження незгідливому родичу, невдалому залицяльникові або й малому бешкетникові:

"А щоб ти пішов ПОЗА ГУманню! / А пішов би ти поза Гуманню!"

(Поза) Гуманню = Уманню (народня форма назви міста Умань -- ЖІНОЧОГО роду, а зараз нав'язується невластива форма орудного відмінку "Уманем").

Отже, "поза Уманню". "Ходити поза Уманню" - це буквально означало далеку і вкрай ризиковану мандрівку в неосвоєні і, більше того, небезпечні місця з неабияким шансом швидко загинути, потрапити в полон або принаймні втратити майно. Ще 350-400 років тому Умань була практично краєм світу -- останнім значним поселенням на найкоротшій дорозі з Києва і Білої Церкви на південь, в "дикий степ", який часом починався майже за самою "Гуманню", "за шеломянем", як про це пронизливо писав ще автор "Слова о полку Ігоревім" (але про Сіверщину).

А як же інакше можна було на Київщині так звучно і стисло назвати далеке місце ("ой леле, та туди ж дні чотири на возі, не менше"), з яким повязані епізоди найбільшої небезпеки, руїни, кровопролиття - неГУМАНні напади татар і Туреччини, а також найбільших повстань? Не раз повстання охолювали і райони навколо Сквири і Білої Церкви і далі, і практично кожного разу вогонь перекидався "з-під Умані" (гайдамацькі пісні).

Чував також малим переспіви гайдамацьких пісень:

Хвалилися ГУМАНЬЧИКИ, під ГУМАНЬ йдучи:
"Будем драти/дерти, пани-молодці, з китайки онучі!
Ой хвалився та козак Швачка, під Білу Церкву ідучи:
"Гей, будем, брате, та китайки драти та в онучах топтати!"

Звідти й Шевченко запозичив епіграф до поеми "Гайдамаки":

Хвалилися гайдамаки, на Умань ідучи:
- Будем драти, пани-брате, з китайки онучі!

А пізніше вираз почав жити власним життям, став частіше звучати вже як "ходити десь поза Уманню" і набув зовсім іншоих значень: ходити дуже довго невідомо де або невідомо чому; блукати, вештатись; гаяти час, марнувати можливості. Таким чином, елемент смертельного ризику, загибелі з нього зовсім "випарувався".

Он, наприклад, в Андрія Головка читаємо в романі "Бур`ян": "Бо як не п'єш, то й доля десь поза Уманню ходить, і сам ходиш як неприкаяний. Думаєте, легко партєйному з таким народом?"

Проте жива мова, виявляється, навіть через кілька століть безпомильно пам'ятає і всенький давній історичний контекст, і початковий зміст виразу, який для наших предків звучав цілком конкретно, -- іти туди, де погибель.







[Edited at 2010-03-07 19:37 GMT]
Collapse


 
Ludwig Chekhovtsov
Ludwig Chekhovtsov  Identity Verified
Local time: 03:35
English to Russian
+ ...
В огороді бузина, а причому тут "совіти"? Mar 7, 2010

Vassyl Trylis wrote:
Нещасні емігранти ще й досі не можуть вимовити за совітськими правилами й мусять ламати язика: "бур'як".

Взагалі, "ря", "рю", "рь", здається, були немислимі в вимові центральних областей України ще сто років тому. Ряска, Рябко, рясно, кряче, господарю, цАрю... - все це вимовлялося без найменшого м'якшення. ...
А от азійське "рє" в нашу мову так і не змогло влізти. Навіть в офіційну. Навіть у суржик (-Слава Україні! - В натурІ слава!-).


Стосовно емігрантів я вже при нагоді якось казав, звідкіля вони здебільшого є. А от у рідному селі моєї матусі, що на Нікопольщині, я від дідуся-бабусі ніколи не чув, щоб вони свого цуцика кликали Рабком.

Та й Богдан-Ігор Антонич, який жодного дня не прожив "за совітськими правилами", чомусь теж "ламає язика" й пише в своїх віршах не "бура", а таки ж таки "буря".


 
Oleksandr Kupriyanchuk
Oleksandr Kupriyanchuk  Identity Verified
United States
Member (2009)
Russian to English
+ ...
А на ПолЬтавщині, Слобожанщ Mar 8, 2010

На Полтавщині, Слобожанщині, лівобережній Черкащині і Київщині… звичайно ж, пом’якшення:

ой бульо сальо й мольоко, робиля галюшки, зустрічаля і пригощаля, ой і бульо…

Де наші репресовані кляса, лямпа тощо?! Агов, мовознавчики!
А на Закарпатті подекуди вим
... See more
На Полтавщині, Слобожанщині, лівобережній Черкащині і Київщині… звичайно ж, пом’якшення:

ой бульо сальо й мольоко, робиля галюшки, зустрічаля і пригощаля, ой і бульо…

Де наші репресовані кляса, лямпа тощо?! Агов, мовознавчики!
А на Закарпатті подекуди вимовляють «ОБОЛЬОНЬ» – точнісінько як за кордоном (там, де цей національний продукт знають).

На Полтавщині і лівобережній Черкащині – особливі форми однини певних дієслів:

першої особи: ходЮ, сидЮ;

третьої особи: хОде, рОбе, прОсе, рОбит.


Це досі характерно також для півдня лівобережної Київщини, хоча й значно меншою мірою.
Ще ж порівняно недавно (до 1920 року!) Бориспіль належав до Полтавської губернії! А Дарниця з Троєщиною недавно ж належала до Чернігівської.

З точки зору географії народної мови такий поділ був більш адекватним (хай вже мені вибачають 300 тис. жителів Троєщини – кієвляни дужжже ображаються через ці розмови).

Щоправда, урбанізація, війни та особливо голодомори і міграції сильно змінили карту говірок України.


[Edited at 2010-03-08 22:14 GMT]
Collapse


 
Roman Bulkiewicz
Roman Bulkiewicz  Identity Verified
Local time: 09:35
Member (2004)
English to Ukrainian
+ ...
Пане Василю, не перегинаєте? :) Mar 9, 2010

Vassyl Trylis wrote:
Нещасні емігранти ще й досі не можуть вимовити за совітськими правилами й мусять ламати язика: "бур'як".

Взагалі, "ря", "рю", "рь", здається, були немислимі в вимові центральних областей України ще сто років тому. Ряска, Рябко, рясно, кряче, господарю, цАрю... - все це вимовлялося без найменшого м'якшення. Пом'якшене р - явний вплив російської.


Ну хай буря, чи там царя, кобзаря. А звідки "совіцький" (чи російський) вплив у словах буряк, ряска, рябий?
А Шевченко як писав: "ловить ряску" чи "раску"? Є в когось факсимільне видання, щоб подивитися?

Я от дивлюся "Русалку Дністровую": "горуванє", а через два рядки - "журю-ся".
Ще "крьвою", "крьвлею", "крьви" (кров).
"Обряд(ові)", "борючих-ся", "теряних, "погаря" ("зелені погаря" - ?); в одному місці "мірянами", в іншому "міран" -- це все в передмові.
Сполучень р+ять дуже багато. Ять пом'якшує? Мабуть, так, бо вони його вживають всюди, де ми пишемо ї.
"Цару", "Цара" -- але чомусь "Царь" (данина церковнослов'янській?).


А ось із рукописного "малорусскаго простонароднаго лечебнаго травника" початку XVII ст. (передаю сучасними буквами):

"яець озми сколко коурячихъ"
"молитва отъ трясавиці"

Але то все (як і Антонич) не канонічно.
Цікаво, як там все-таки у Шевченка? В Котляревського?

---

Але якийсь елемент насильства над мовним апаратом, може, і є у м'якому р. Моя старша донька, коли вперше побачила живу курку, у віці 2 з чимось роки, то кричала на всю вулицю: "Курка Раба!"
Хоч її ніхто так не вчив.


 
Pages in topic:   < [1 2 3 4] >


To report site rules violations or get help, contact a site moderator:


You can also contact site staff by submitting a support request »

"Перлиста" рідна мова







Protemos translation business management system
Create your account in minutes, and start working! 3-month trial for agencies, and free for freelancers!

The system lets you keep client/vendor database, with contacts and rates, manage projects and assign jobs to vendors, issue invoices, track payments, store and manage project files, generate business reports on turnover profit per client/manager etc.

More info »
TM-Town
Manage your TMs and Terms ... and boost your translation business

Are you ready for something fresh in the industry? TM-Town is a unique new site for you -- the freelance translator -- to store, manage and share translation memories (TMs) and glossaries...and potentially meet new clients on the basis of your prior work.

More info »